|
Вы представитель компании?
Редактируйте страницу и отвечайте от имени компании.
Компания LOVELUKA производит высококачественное повидло и кондитерские начинки, а также джемы; пюре плодово-ягодное; молоко сгущенное, вареное и карамелизированное. Отзывы о работе в ВП Надія-В, зарплаты
Добавьте зарплату в компании ВП Надія-ВДобавить отзыв о работодателе ВП Надія-В Хотите получатьуведомления о новых отзывах о компании ВП Надія-В?
|
Бизнес наизнанку: отзывы о работодателях
Це не завод а звалище старого обладнання. Вас може опекти паром, обляьи кип’ятком, вдарити струмом або затягнути пальці в транспортер будь якої миті. Обладнання на стільки старезне гуде і скртпить та постійно домається, що краще до нього близько не підходити. Опіки майже всюди можна отримати
Хочете зберегти здоров’я не треба іти
Так. Читав відгуки. Та патрвбні були гроші. Попрацював і те що побачив та відчув те що написано. Зарплата маленька, праця майже вся ручна. Дике виробництво. Відношення до робітників такеж саме
Зарплата мізерна. Якщо порахувати автобус на роботу та з роботи, взяти поїсти то залишаються крихти. За зміну робітникові платять стільки, що можна працювати менше в іншому місці та заробляти більше. На роботу добратися треба мінімум година. Люди приходять їм обіцяють гроші а получають копійки. Звільнився
Якість напевно завжди була низькою. Згущене молоко з молока не роблять. Машини приїжають і молоко забирають. Перепродують. А згущонку робили з порошків та відходів. Всі знають та мовчать. Бо хоч якісь копійки треба до дому. Повидло все з яблук. Тільки трохи щось додають та порошок для смаку. Хочеш абрикос на обрикос із яблука та смакової добавки та дві абрикос них для виду. Бо кажуть не можна визначити чи то яблуко чи абрикос.
Працювала в цеху. В хліву чище. Територія як Звалище. Молоко постійно кисне. В нього ляють якусь гидоту. Кажуть щоб не кисло. Ніхто нічого не боїться. Всі кажуть війна. І перевіряти не будуть. Треба заробляти як є. Згущонку не їла бо там антибіотики сиплять
Политика Прилуцкого по ведению бизнеса к добру не приведет. Жить только с целью «наживы любым путем» на предприятии не уместна. Уже потерял много клиентов. Имени как такого продукция не имеет. Весь завод по сути под залогом в банках. И менять никто ничего не хочет. Самые толковые ушли еще в конце 19 года. Сейчас остались только те у кого идти не куда или же те, которые научились набивать карманы мимо пана.
Печально…
Працював на заводі. Звільнився. Зарплата маленька бо багато простоїв. Прилуцький з Ковбій казали що на інших підприємствах ще гірше. Не правда. Гірше вже не має. Зараз працюю на іншому підприємстві і все нормально. Теж є простої, але платять нормально. Коли стоїмо, директор дає роботу по підприємству, красити, білити, ремонтувати. Каже, що простої мають використовуватись на користь підприємства. Він молодий. Сам на місті не сидить і іншим не дає і живе майбутнім. А Прилуцький вже старий і живе минулим. І поруч залишилися ті хто або на пенсії або її чекає.
якщо прийдете туди на роботу, готуйтесь що з вас вирахують всі недостачі. і не важливо що ви до них не маєте відношення бо не працюєте в цеху. з вас теж вирахують якщо не знайдуть на кого повішати вираховують з всього заводу., недостачі придумують що б гроші зібрати собі на відпочинок.
Казали, шо був Рошен колись, але відмовився. ще був Вацак, торти робить, також відмовився бо молоко гидке браковане.великі пекарні, заводи потікали до конкурентів. був завод де пекуть печиво — Делиция. повернув фуру товару з мухами і бджолами. по всьому заводу текло і липло. тому немає роботи і зарплати.
великим покупцям брак сували. і напевно дуже добре знали що брак, бо весь завод знає, що брак робимо. економили бо треба гроші собі.ось вони і пішли. знову завод став. грошей знову не бачити. городи виручають на життя.
перспектив нема. люди стали розумнішими. баланду їсти вже не хотять. тому і не купують. і великих покупців нема. простої за простоями. зарплата мізерна. і ту затримують. на заводі смітник.
на заводі вся молочка робиться з сироватки. молоко продаємо. тому навідь те, що називають щгущеним молоком це не воно. сироватка легева, молоко дороге. і молоко шо продають теж підробляють. жара. воно кисне. шось сиплять в ньоно і ляяють, щоб жирне було
В цеху пофарбували поли.це нічого не щмінило. кому потрібні крашені поли якшо якість продукції така, що покупці її повертають на завод і відмовляються. що з тих полів, якшо при наливанні молока чи повидла на вулицю відкриті двері і в банки та бутилки летить пилюка. Летять мухи, бджоли, летить лушпиння, миші бігають.
Так. Це правда. Ще кілька років тому працювали без вихідних цілодобово. А зараз і заказів немає і кому працювати немає.
Чого це стоїть? Працює. До нового року і варили молоко на Грузію , і в пляшки біле молоко фасували. Інше питання що то не молоко а щось з сироватки та білого порошку з мішків, що б грибок не заводився. Пляшки привозять звідусіль. Великих пакетах. Пакети порвані, в пляшках пилюка, болото. Наливаються в ручну з труби до якої крани прикручені, а потім руками закриваються кришки. Її коровою називають. Крани з низу як в корови цицьки. Тільки руками відкриваються. Кришки у відрі з водою та якимось розчином, бо кожну з відра в руки беруть і руками закручують. А пляшки не миють. Нема коли. Якщо сміття побачив, витряхнув та налив. А якщо не побачив – то так і налив згущенки. На верху дівчата відбраковують. Дівчата кожну пляшку перебирають і дивляться чи немає сміття в згущонці. А як продивились, то нічого страшного з магазину повертають.
Яке повидло, який джем? Яке виробництво? Завод майже стоїть. Два дні на тиждень працює. Труба котельні більше не димить, ніж димить. Воно ж зразу видно, бо чорним димить, від лушпиння. Ще кілька років тому навіть вихідних не було. І виробництво працювало і збут був. І зарплата була і премії платили. Коефіцієнтом називався.Чим більше продукції робили, тим більше отримували премії. І переробки оплачували. Було що до дому принести. А потім все змінилося. Все відмінили. Люди почали звільнятися. Хлопці чули як Прилуцький в бухгалтерії кричав, що він багато платить, що він має заробляти а не давати заробляти комусь.
Звісно що б не цвіло, бо для миття яблук беруть воду з озера. А в цьому озері риба дохне постійно. І воняє. Бо стоки з заводу в озеро скидають. Наші колись дороги перекривали. Телебачення було.
Колись мили ягоду водою з свердловин. А потім сказали що це дорого. Хай миють водою з озера . Так дешевше. Нам шлангу протягнули і ми мили абрикосу за цехом. Кажуть мийте, ягоди як і яблука консервувати будемо ангідрідом. Ангідрид все вб’є.
Почему только молоко? Завод выпускает повидло, начинки и джемы. Только делают все из яблочного пюре. Даже если пишут повидло или джем клубничный или абрикосовый – это все из яблок. Там клубники или абрикос пол бочки на варку.50 кило. И ароматизаторы. А в начинку совсем не кладут. Мы бочки размораживали зимой в мороз всегда в цеху возле паровых кранов. Вонь стоит ужасная. Ягоды старые, бочки ржавые. Хозяин завода мастерам матом кричит «Кладіть, не буде воно воняти. Запах вакуум забере. Я не буду викидати. Це гроші». В обед банку открыли, думали на хлеб намазать.Выбросили. И в каждую варку обязательно тот кто варит повидло — кладет консервант. Это что бы не цвело.
Антибіотики добавляють бо антисанітарія. Все загадили ьо немаж людей хто б мив. Звільниоися. Але їм все одне. В еиз ісі прикормлені. Перевіряючі гроші беруть та дозволи дають. Хозяїн на весь завод кричить, що дамо грошей і пройдемо будь яку перевірку. Санітарна безпека, охорона праці, екологги- все пройлемо. Бо жерти всі зотят і екологи і санітари. І не боїться так казати.
В грудні звільнилася велика кількість тих, хто сидів в офісі. Директор, бухгалтерія в повному складі, кадровичка. Пішов навіть головний бухгалтер.
В січні звільнились вже ті, хто прийшов на їх місце.
Завод стоїть тижнями.
Зарплату затримують. Людей заставляють сидіти дома. За простої не платять. Приходиш звільнятися- грошей всіх не отримуєш. Частину, яку платять налічкою в конверті можуть не віддати.
Молоко продають. Згущенку варять із сироватки. На етикетку пишут що це молоко згущене , кажуть що ГОСТ. В там сироватка, цукор, порошки добавки, масло та антибіотики. Більше нічого немає.
Стало ще гірше. Хто має руки- потроху звільняються. Звільнились навіть алкаші. На підариємстві як у свинарнику в п’яниць.
Підприємство жахливе. Все старе і стіни і обладнання . Облуплене. Стіни валяться. З потолків постійно щось ляється. Спецодягу нема. Працювали хто в чому має. Тільки обіцянки.Кругом мухи, оси жалять. Обладнання ручне. Молоко наливали в ручну та кришки бутилок руками закривали. Багато ручної праці. Як вантажники.туалет на вулиці. Хазяїн заводу тільки кричить а сам на покращення якості та заміну обладнання і копійки не вкладає. Люди звільняються бо по 12 годин працювати тяжко. Платить за 12 годин як на інших підприємствах за 8. Якщо порахувати, то працюєш задарма.
В цеху жарко. Вентиляції немає. жарко. Відкривали вікна і двері що б не здохнути а пилюка летить в цех там де молоко та повидла готують та мішають і налививають. Бо асфальту немає.битовки старі. Душ в них страшний. Можна грибок вчіпити . Не йдіть туди. На них санстанцію треба.
Много ручного труда. Условия ужасные. Отношение тоже ужасное. Продукция не продается. По средам дополнительные выходные.
ТОВ ВП Надия-В, ФОП Прилуцкий — это одна и та же шайка лейка. Обещают много, а зарплату задерживают. Последние пол года совсем грустно стало. Люди увольняются. Работа тяжелая. Обещают что будешь оператором, а работаешь грузчиком — носильщиком.