БАУМИТ

Розумію ,що «Бауміт-Україна» засумував від цієї роботи, цього «великого» виробничого процессу. Ну що робити коли вже все построїли, запустили, розрекламували. Зараз потенційні будівницьтва стоять, потрошки купують маргінали, завод дмухає в повітря виробничий процесс, що більш простоює, чим щось там виробляє. Австійці думають, що в ці роки самим гарним буде відпрацювати чи то нуль, чи то з мінімальним прибутком. Да і все. Робітники чухають потилицю, а хто поразумніше — те мізце, що недає спокійно сидіти. Дівчата, що заробляли більш, чим їх зарплатня на тому , що смикали своїх розвозчиків — дурнів по Київу, та це вже не те, і не в тому розмірі, бо » козла» доїти- це ще знати за яке місце смикати. Але смикають, а ті ради до «єкстазу». Відкатні схеми роблять , як часи- «ми вам збільшуєм оплату, а нам повертаєте по рангу росподілу прибутку в кішеню. Так робить весь цей завод, кто пісок возить, та радіє відкату від завищенних цін, хтось возить мішки з сумішью по Київу. і теж радіє, що робить, та стає рабом великів відкатів. Бо там конкуренків за меньші ціни транспортної доставки посилають відверто подалі. Це прості схеми грабування , но тільки власників, як дурнів, бо якщо їм всеодно, то мабуть всеодно, що вони за ті цифри прибутку бачать в Австрії. Хтось везе пісок з неіснуючого карьєру. Хтось возить на своїх кривих автівках, що одне сміховисько, хтось підсовує по добрій вартості європалетів- гнильє, практично без цвяхів, хтось розвозить по Київу на 50 % відсотків вище за ринковими цінами. Одним словом- Австрійці, або неможуть нічого зробити з відвертою ролью дурнів, або їм байдуже що там звітує головний офіс в Києві в рангу прибутку. А це як постійний насос що відкачує прибуток цієї поважної на всю Європу проислову группу. І якщо би я незнав, що з їхнього цементу роблять мости, тунелі, хмарочоси. Бо я так розумію австійцям- це виробництво в Україні, як паршива вівця, з якої всі деруть, та і їм хочеться по остатку хоч клок вовни.

«Тут свідомо не наведено інших фактів зловживань владою теперішнім керівництвом, так як, маючи місце, вони не мають відношення до формата даного інформаційного ресурсу.»
Якщо вы маете уміння находити ключеві фрази,як ознаки цього опусу , як марна трата цілого робочого дня завдання відвести певних людей від корупційних схем, та існування поділю людей як не задіянних в постачальницький ,та відвантажувальних схемах процентного відкату для росподілу завищенних оплат, та відсічи структур,що мають робити за певну ,та реалістичну плату. Тут вразливе все! Від що ми не вони, бо ми люди нові, до того що ми нічого не міняли і міняти не хочемо!!!! Так хто є «засланним козачком», письменником, та заказником цього невдалого опусу…???

Так, щось дійсно в компанії Бауміт Україна пішло не так…
І причина тут одна: «риба гниє з голови». Хоч і звучить банально, але вірно. А оскільки найголовніша голова знаходиться далеко, голова дрібнішого калібру, скориставшись нинішньою складною ситуацією та відсутністю адекватного зовнішнього контролю, уявила себе головнокомандувачем та вершником людських доль та долі компанії в цілому. І чи то ім’я цього головнокомандувача таке доленосне -Володимир Володимирович))), чи якісь його внутрішні комплекси, а може особисті проблеми позначаються… одним словом, внаслідок неадекватної поведінки генерального та його найближчих помічників, заручником став весь колектив компанії. Є відчуття, що ВВ щось переплутав і забув, що він насправді не є господар, що не йому так зухвало та одноосібно розпоряджатися ресурсами компанії, у тому числі людськими, тільки коли йому хтось став раптом не милий чи щось просто не сподобалося.
У таких тонких і чутливих питаннях, як безпека персоналу, рішення керівника взагалі не потребує коментарів. За відсутності умов, які забезпечують безпеку під час повітряних атак, ГД видає досить дивний наказ, у якому декларується, що на території Києва і Київської області виявляється вже давно панує повна безпека, і взагалі військові дії, уявляєте? відсутні, у зв’язку з чим усі співробітники в короткий термін зобов’язані повернутись на офлайн роботу, тобто присутність в офісі є обов’язковою. При цьому, ніяк не визначаються правила поведінки співробітників у разі виникнення небезпеки (її ж немає), натомість встановлюється новий більш жорсткий графік роботи для співробітників, що збільшує тривалість робочого дня у п’ятницю.
Виникає питання, чи може ГД живе в іншому вимірі і не чує сигналів повітряної тривоги, роботи ППО, на жаль, не завжди на 100% успішної, не читає і не дивиться новини? І все б можна було б пояснити лише неадекватністю генерального директора, але ні… виявляється, що в нього є підтримка з боку керівників другої ланки. Щоправда, вона полягає не в тому, що вони самі дотримуються цього графіка і завжди чітко і вчасно прибувають на робочі місця. Ні, не подумайте про них так. Їм якраз дозволено не дотримуватися нових умов роботи. В якості привелейованих осіб, вони наділені особливим правом контролювати виконання цих умов рядовими співробітниками та проводити роботу по звільненню тих, хто з різних причин не готові жертвувати своєю безпекою і не готові переходити з онлайн роботи на офлайн, або відмовляються приходити вчасно в офіс після тривалої нічної або ранішньої повітряної атаки. Таким чином, доля «проблемних» співробітників вирішена, незалежно від того, яка їхня нинішня життєва ситуація в сім’ях, тощо. Навіщо роботодавцю, в особі українського керівництва, так себе турбувати? Нажаль, відсутність зовнішнього контролю даається взнаки.
Але і це не остання, як то кажуть, «вішенка на тортє». Виявляється співробітнику, який працював у компанії Бауміт багато років, але став тимчасово не працездатним, нічим компанія більше не зобов’язана. Навіщо оплачувати його витрати на лікування (мед.страхування), якщо всі кошти зі страхового медичного фонду краще притримати і витратити на особисті медичні потреби керівництва компанії, їм зрештою потрібніше. А рядовий співробітник – це так – витратний матеріал, сьогодні один -завтра буде інший. Можна швидко знайти заміну і більше того навіть не виплачувати хворому ані лікарняний, ані заробітну плату, заздалегідь передбачивши з ним особливу форму договору про трудові відносини, бо так було зручно компанії.
Але, зважаючи на все, розумні та більш сміливі люди зрозуміли, що поїзд пішов не в той бік і почали потроху з нього виходити. Вийшло вже достатньо, незабаром вийде ще більше, тому що не всі готові терпіти і вдавати їз себе задоволених роботою в такій «дружній та надійній» компанії.
Це лише деякі далеко не всі історії про те, яке ставлення з боку роботодавця чекає на того, хто отримає пропозицію по роботі в даній компанії.
Тут свідомо не наведено інших фактів зловживань владою теперішнім керівництвом, так як, маючи місце, вони не мають відношення до формата даного інформаційного ресурсу.
Ці факти викладено групою осіб, більшість з яких протягом поточного року змушені були залишити компанію за причин, викладених вище.

Про мух- впечатляет, особенно от тех кто не знает, что такое калийные удобрения ( куриное гуано). Если поле посыпано этим, и дождями устроено надёжно, думаю коллективу » Баумита-Бровары» нужно обращаться в институции международные «Гринпис,в лице Греты Туберг, или ООН в комитет использования » отравляющих газов». И коллективу тут прийдётся туго, кто не прошёл испытания русского деревянного туалета.
Про выносливость оставшегося коллектива можно слогать легенды — почему они там работают, поскольку там 99% вменяемых людей, и они точно не нюхают золотую, или кокаиновую смесь. Но работают, среди мух, и капустных плантаций.

Месторасположение не удобное, дорого снять офис, чтобы людям было удобно добираться. Помошник директора Алёна, не приятная особа, которая не хочет адаптировать новых сотрудников. По зп всё вовремя.Обучение 👎 Просто всем наплевать на тебя. НЕ РЕКОМЕНДУЮ

Проходила собеседование на позицию офис-менеджера и это жесть!!!
Руководитель задавал УНИЗИТЕЛЬНЫЕ вопросы — снимаю ли я квартиру? за сколько снимаю? его цитата — а зачем ты рассматриваешь для себя вакансию офис-менеджера, понимаешь ведь это очень сложная работа, принеси подай кофе, клиенты все разные, кому-то улыбнуться нужно, кого-то задобрить ( НАМЕКАЯ НА ТО, ЧТО Я С НИМИ СПАТЬ ВОЗМОЖНО БУДУ ).
Расспрашивал где училась, какой опыт работы с целью нанять как офис-менеджера и платить 50 тр, а использовать как проститутку + менеджера по продажам. Делайте выводы сами!!! и мне жаль тех, кто работает в компании, потому что с таким отношением руководителя к людям ничего хорошего ждать не стоит!

Компания Баумит Украина /завод в Дымерке/- компания чудесная. Чудеса начинаются сразу за проходной завода — «чудесный» аромат с близлежащих полей, нашествие огромного количества мух повсюду, пыль, запах амиака, коллектив — небольшой, начальство — просто «сказочное» на всю голову.
Зарплата белая, без задержек, размер более-менее нормальный как для региона. Иногда кидают доплаты, только непонятно когда и за какой прошедший период доплачивают, можна проработать, прождать, уволиться и тогда все.
Коллектив — разношерстный, в зависимости куда попадешь, а так каждый сам по себе и сам за себя, со своимы тараканами, как и везде. Есть и хорошие люди, но их единицы.
Начальство — отстой, один … рулит, а всем тошно, так как умом человек обделен, с людьми общаться просто не умеет, лексикон скудный, одни «понты для приезжих», а понимания 0, тоесть нет. Второй процессы понимает, но с подчиненными не считается, орет как потерпевший, иногда кидает в людей разными предметами, если нет настроения.Третий матерится, как сапожник на уровне ультразвука.
Будь готов к тому, что здесь помимо своих прямых обязаностей будешь убирать, чистить от снега територию, красить и все безвоздмездно, тоесть даром.
Хочешь работать на заводе Баумит — пробуй, но определись где и с кем. Есть те кто пашет, те кто зарабатывает, и те кому на все наплевать.

Плюс один – хороший уровень зарплаты, собственно, этим и удерживают людей. Но при этом отношение самое к работникам ничтожное. Забудьте о понятии «дружелюбный коллектив» в целом, они есть, но местами, и очень маленькие). Много интересных кадров, каких вы не встретите нигде, точно)))
Начальник производства (это только «на словах») на самом же деле человек неадекватный, — постоянно оскорбляет людей за их же спиной, в присутствии коллектива, обзывает, хамтит, в общем, — не дружит с психикой.
Отсутствие даже минимального уважения к сотрудникам. Заболел – иди на работу, нужно отпроситься, никого ничего не интересует, ты обязан выпрашивать или умолять даже свой законный отпуск. Из-за этого люди просто не хотят работать в данной компании.

Должен был исправлять тонны ошибок, после предыдущих, переделывать много муторной и бессмысленной работы, которую повесили на меня. Учился сам же на своих ошибках, никто даже не собирался провести нормальное обучение. Кое-как, нехотя, обьяснили суть работы, а дальше сам выкручивайся.
Рабочий процесс — сплошная нашмешка, отсутствие системы, не отлажена схема в принципе. Возможно, будет интересно для любителей ковыряться в куче эксель-таблиц, бесконечных цифр, вычислений, а так же «поисков иголок в стоге сена», мне как-то не по душе заниматься откровенной «ерундой» :)